Крутяться, крутяться гончарні верстати ... Заходжу в керамічну майстерню інституту - за ними сидять молоді, красиві хлопці і дівчата, перемазані глиною, студенти різних курсів, закохані у керамічне мистецтво, в гончарство. А з-під рук виростають витвори- сирі, живі, рухливі, не завжди досконалі, але зроблені своїми руками, і від перших творчих спроб світяться щастям їхні очі. Це кафедра художніх виробів з кераміки і скульптури, яку я сьогодні очолюю ... Поринаю спогадами у далекі дні моєї молодості, мого студентського керамічного життя, мого щастя навчатися у Лаврському училищі, з коріння якого виріс вищий навчальний заклад - інститут імені Михайла Бойчука, де я працюю викладачем.
