Стаття становить собою спробу виявлення деяких мовних особливостей у прозі Є. Замятіна на матеріалі ранніх творів письменника. Відштовхуючись від ключових моментів, пов"язаних з еволюцією стилю автора, сформульовано загальні стилістичні домінанти, лексичні ознаки та особливості синтаксису. Наголошено на ознаках орнаменталізму в побудові словосполучень та речень в окремих оповіданнях, які тісно пов"язані із специфікою мовної картини автора, його свідомістю як світоглядом у межах рідної мови, російської культури.
