У статті розглядається роль релігійного чинника у формуванні національної ідеї і національної самосвідомості. Звертаючись до іспанської філософії початку XX століття, для якої проблема нації була головною, автор доходить висновку, що релігію можна розглядати як традицію національної історії або як вираження національного духу. Обидва шляхи мають свої переваги та недоліки.