Розглядаються і аналізуються концептуальні підходи до політики державного субсидування щодо експорту аграрного сектора країн ЄС як найбільш фінансованого за специфікою ризикованості і соціальної значимості. Наводяться пропозиції щодо вдосконалення механізмів державного регулювання аграрного бізнесу на світовому ринку.