У статті розглядаються логічні, практичні та історичні параметри трансформацій західноєвропейської теоретичної культури в логічні виміри румунської філософії. Автор статті виводить основний парадокс (що притаманний всім східноєвропейським культурам), через який відбуваються такі трансформації - відсутність безпосереднього практичного простору для їх розшифрування. У статті ставиться також проблема зміни масштабу культурних персоналій Східної Європи, оскільки саме через них відбувається феноменологія трансформацій світової культури в її особливу етнічну форму.