Мета дослідження – схарактеризувати особливості розвитку освітнього процесу на Уманщині за умов суспільно-політичних змін в Україні впродовж 1930-х рр. Методологія дослідження грунтується на використані загальнонаукового і проблемно-хронологічного методів, аналізу, принципів об’єктивності, історизму тощо. Наукова новизна полягає у спробі висвітлити неоднозначний вплив політики радянського режиму на становлення й подальший розвиток вітчизняної освіти на території Уманської округи. Висновки проведеного дослідження дозволяють стверджувати про багатоаспектність порушеної проблеми, яка має доволі широке висвітлення у різних форматах, одночасно й співзвучність із сьогоденням. Радянський режим відзначився тотальним насадженням ідеологічної доктрини із застосуванням репресій в усіх сферах, зокрема і освітянській. Становлення української шкільної освіти відбулось в 1920-х роках у результаті політики українізації, яку наприкінці десятиріччя згор- нули, перейшовши до її реконструювання в бік уніфікації, створення єдиної загальнорадянської системи освіти. У складних соціально-економічних умовах початку 1930-х років в Уманській окрузі функціонувало понад два десятки загальноосвітніх шкіл і вечірні школи для дорослих. Відбувався активний розвиток освіти рідною& мовою з урахуванням кращих здобутків педагогічної науки, орієнтованих на підвищення якості навчання й поширення досвіду. З 1931 року державно-партійна політика в освітній сфері змінюється через низку виданих постанов, у результаті виконання яких сфо&рмувалася єдина централізована, ідеологічна система шкільної освіти. На її функціонування негативно впливали соціально-економічні і суспільно-політичні чинники – примусова колективізація, геноцид 1932-1933 рр. та репресії, які у 1937-1938 рр. набули &масового ха- рактеру. В Уманській окрузі лютував і голод, і репресивний апарат. Одночасно, враховуючи потреби в кваліфікованих кадрах, влада зміцнювала заклади освіти, як важливий ідеологічний інструмент виховання радянських людей і творення тоталіта&рного суспільства.
