Встановлено, що більшість в’язнів складали чоловіки, тоді як жінок була лише п’ята частина. Основу тюремного «населення» двох головних в’язниць херсонської губернії складали особи, ув’язнені за порушення системи
локалізації населення та дрібні майновізлочини – крадіжка та шахрайство. Це було типовою ситуацією для Південної України, де населення міст швидко збільшувалося та притягувало до себе нових переселенців та позначалося на кількості арештантів. Порівняння ж з іншими українськими губерніями дозволило встановити, що в відношенні до кількості містян чисельність арештантів в Одесі та Херсоні не складали вик лючення щодо українських губерній.
