У статті проаналізовано функціонально-стилістичні й комунікативно-прагматичні особливості інтертекстуальності в заголовкових комплексах і їхню композиційну роль у сучасних медіатекстах (на матеріалі публікацій інформаційно-аналітичного тижневика "Дзеркало тижня"). Інтертекст трактуємо як когнітивно-комунікативну категорію, що є текстотвірним елементом і реалізує ідейно-тематичний задум автора. Інтертекстуальні прийоми використовуються в основних заголовках, підзаголовкових частинах (лідах), внутрішніх заголовках, епіграфах та слугують для привернення уваги до проблеми, вираження ставлення й провідної думки публікації, проведення паралелей, порівнянь, аналогій між інтертекстом і медіадискурсом. Такі компоненти лаконічно передають тему, виявляють ідею, концепцію або створюють підтекст, розкриваючи авторський задум, налаштовують читача на відповідне сприйняття публікації. Основними інтертекстуальними засобами в заголовкових комплексах є прислів"я і приказки, крилаті вислови, цитати, назви літературних творів і фільмів, їхні персонажі й ін. Аналіз медіатекстів показав, що частіше вони входять у заголовки в трансформованому вигляді зі змінами структури й семантики вихідного інтертексту. Алюзії як інтертекстуальні прийоми образності й виразності в меді&а викликають метафоричні асоціації за допомогою натяку на досить відомі суспільно-історичні або літературні факти, події, фрази, персонажів інших текстів. Інтертекстуальні заголовки можуть доповнювати та розкривати інші елементи медіатексту: епіграф,& лід, резюме. Епіграф є факультативним елементом заголовкового комплексу медіатекстів і лаконічним інтертекстуальним прийомом. Влучна цитата перед текстом сприяє розумінню ідейно-змістового й проблемно-тематичного параметрів медіатексту. Інтертекстуа&льність у заголовковому комплексі провокує емоційні і смислові асоціації, що полегшують сприймання тексту, проте не розкривають тему й зміст статті, а лише прагматично привертають інтерес читача. Інтертекстуальні засоби сприяють мовній економії й вод&ночас розширюють смислову перспективу заголовків медіатекстів, вдало реалізують їхню рекламну функцію – зацікавити, заінтригувати, вплинути на підсвідомість, відсилаючи до відомих текстів й образів. Мовна гра не лише естетично увиразнює заголовковий &комплекс, а й приваблює читача до більш продуктивного знайомства з публікацією, аналітичного осмислення дійсності.
