Стаття присвячена питанню парфумерно-косметичної номінації та сфокусована саме на номінативному простір-регістрі, що розглядається як функціональне джерело для наступного формування номінативних одиниць-назв. Об"єктом прискіпливої уваги є базові номінативні компоненти, що ідентифіковані в структурі номінативних компонентів, які репрезентують парфумерно-косметичні товари. Номінативний інтегрований комплекс, який фактично репрезентує парфумерно-косметичну назву, складається з чотирьох номінативних компонентів, що тісно взаємопов"язані. А-брендовий компонент посідає ініціальну позицію, друга позиція належить В-базовому компоненту, на третьому місці є С-родовий компонент. Ланцюг компонентів замикається Д-функціонально-дескриптивним. Домінуюча позиція належить В-компоненту як носію базового імені, яке репрезентує відповідний товар на споживчому товарному ринку. Ринковий сегмент корелює із соціально-економічним статусом споживачів. Мережа ринкового сегменту функціонує як фактор, що вказує і підкреслює соціальну стратифікацію у парфумерно-косметичному номінативному просторі. Товарні назви, що належать до природньої мови, розподіляються на дві основні групи відповідно до джерела їхнього походження: слова онімного та апелятивного походження. Перша група с&формована завдяки процесу трансонімізації. Друга утворилася завдяки онімізації і, у свою чергу, розмежована на лексико-семантичні групи. Використання антропонімічних і топонімічних регістрів для створення парфумерних назв ґрунтується на фонових знанн&ях реципієнтів-споживачів. Апелятивний номінативний регістр є невичерпним джерелом для створення парфумерних назв. Диференціація номінативного регістру в його апелятивній частині спричиняє виокремлення дев"яти лексико-семантичних груп. Запозичення вк&азують на третє джерело парфумерних назв, а штучно утворені слова свідчать про наявність четвертого джерела парфумерно-косметичних назв. Якщо парфумерно-косметичний інтегрований номінативний комплекс складається з чотирьох компонентів, у свою чергу, &парфумерно-косметичний номінативний регістр теж складається з чотирьох груп. Ці чотири групи були виокремлені виходячи із способів формування назв. Соціальна стратифікація відображена в регістрі у різний спосіб. Першим є екстралінгвістичний; він відп&овідає наявності трьох ринкових сегментів. Цей спосіб корелює з А-брендовим компонентом. Другим є лінгвістичний, що корелює з В-базовим компонентом. У свою чергу, лінгвістичний спосіб репрезентації соціальної стратифікації розмежовується на експліцит&ний та імпліцитний.
