Стаття присвячена актуальним проблемам омансько-українських відносин XVII–XVIII cт. Важливе місце в роботі відведено аналізу процесу колонізації Північного Причорномор’я українським населенням. Переважну частину переселенців становило козацтво, січі якого руйнувалися за різних обставин російською владою. Тому воно змушене було звертатися до кримсько-османської адміністрації з проханням дозволити їм оселитися та побудувати свої січі на територіях, підвладних османам. Археологічні дослідження надають факти існування нових козацьких січей – Кам’янської та Олешківської, – а також розселення великих потоків українського населення, переважно селянства, яке втікало від покріпачення та утисків російської влади. Регіональна специфіка колонізації втілена в руїнах поселень та козацьких фортифікаційних спорудах. Археологічні дослідження, здійснені на Кам’янській та Олешківській Січах, дали змогу встановити планування населених пунктів, забудову та матеріальну культуру мешканців, у якій яскраво засвідчуються повні аналогії з українською культурою Середнього Подніпров’я. Перебування українського населення та його культура, тотожна класичній культурі українців, зокрема кераміка, фіксуються навіть на османських пам’ятках, як-от Аккерманська фортеця, та в міських& межах Очакова османського часу. Важливу роль у забезпеченні духовних потреб християнського населення, що мешкало на території північних провінцій Османської імперії, відіграли створення та діяльність Браїлівської митрополії Константинопольського пат&ріархату, яка в XVI–XVIII ст. охоплювала величезну територію – від Браїли в Румунії до фортеці Тіган (Тягин) на південному сході українських земель. Археологічні дослідження в поєднанні з писемними та картографічними джерелами дають свідчення про іст&оричне минуле та різні форми попередніх поселенських структур на території міст, заснованих відповідно до указів імператриці Катерини ІІ: Одеси, Херсона, Маріуполя та інших. Всупереч історичній правді, Російська імперія дала власну назву регіону – “Н&оворосія”, нехтуючи його справжньою історією та наявністю численного населення, значну частину якого становили етнічні українці.
