Стаття присвячена дослідженню функціонування художньої концептуалізації в ранній поетичній творчості М. Ельскампа (збірка «Хвала життю»), знакового явища бельгійського символізму. Аналізується широка палітра фонічних прийомів «ефекту наїву», що сформував оригінальну концептуалізацію та знакоутворення ідіолекту автора.