Присвячена огляду перспектив упровадження живомовних (прямих, імерсивних) методик у викладання латинської та давньогрецької мов в Україні. Натепер більшість викладачів здійснює освітній процес за принципом legere et intellegere (читати і розуміти), у той час як закордоном із другої половини минулого століття почали вивчати класичні мови із застосуванням живомовних методів. Вони передбачають не лише читання і переклад текстів, але і вміння спілкуватися й писати латинсь- кою та давньогрецької мовами. Представлене дослідження проведене за трьома критеріями: доцільність, наявність пропо- зиції і наявність попиту. Відносно першого критерію, автори проаналізували існуючі закордонні практики і виділили основні приклади залучення таких методик у викладання тасамостійне вивчення класичних мов. Було зроблено короткий огляд най- більш популярних шкіл та виокремлено ряд проєктів, які довели свою доцільність закордоном. Більш того, було розглянуто актуальний стан живомовного викладання в Україні на прикладі приватного розмовного клубу, YouTube-каналу та курсу в державному закладі вищої освіти. Усі вони комбінують живомовні методи із традиційними. Автори проінтерв"ювали пред- ставників кожної організації стосовно їхніх методів, специфіки роботи та цільової ау&диторії. Окрему увагу було приділено місцю і способу живомовного вивчення класичних мов, особливо з урахуванням української специфіки. Зроблено висновок щодо більшої ефективності приватних закладів, ніж державних ЗВО. Стосовно попиту виявлено, що дос&ліджувані мови ста- ють усе більш популярними в широких колах, тому потенційна аудиторія є досить великою. Це також підтверджується кількістю учасників розглянутих нами українських навчальних проєктів.
