У статті, на основі досвіду США та європейських держав, а також досвіду країн пострадянського періоду, узагальнено підходи щодо правової регламентації питань, пов’язаних із компенсаційними механізмами допомоги потерпілим від злочинів. Констатовано необхідність зміщення вектору суспільної практики протидії злочинності в напрямку посилення захисту прав та інтересів потерпілих. Окреслено шляхи удосконалення вітчизняного законодавства, зокрема, у частині створення та функціонування державного Фонду компенсації шкоди потерпілим від умисних насильницьких злочинів.
