Вивчено стан ведення полезахисного лісорозведення в Україні та з"ясовано, що індиферентне ставлення з боку держави упродовж багатьох років до полезахисних лісових смуг призвело до кризової екологічної ситуації (маємо близько 15 млн га деградованих ґрунтів, а збитки через недобір врожаю оцінюємо в 33-35 млрд гривень щороку), що також є результатом довготривалої відсутності господаря цих земель. Характеризуючи проблеми пов"язані із використанням лісових насаджень з погляду інтересів суб"єктів управління і господарювання з"ясовано, що наразі найвпливовішими суб"єктами виступають держава,Держлісагенство, об"єднані територіальні громади та люди інтереси яких конкурують між собою. На підставі досліджень еволюції розвитку права власності на земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, враховуючидецентралізаційні процеси що відбуваються в країні та з врахуванням положень Законів України запропоновано моделі управління ними на місцевому рівні. Акцентується увага на тому, що незалежно від вибору власника надається перевага створенню комунального агролісомеліоративного підприємства для впорядкування полезахисних лісосмуг.
