Рец. на кн.: Винахідницька діяльність у наукових установах / за ред. Ю.М. Капіци; кол. авторів: Ю.М. Капіца, Т.Г. Косско, Д.С. Махновський, І.І. Хоменко, Н.І. Аралов, М.П. Туров: Наук.-практ. вид. К.: Логос, 2021
Анотація:
Щойно опублікована видавництвом "Логос" книга, підготовлена колективом працівників Центру досліджень інтелектуальної власності та трансферу технологій НАН України, безсумнівно заслуговує на увагу читачів нашого журналу. Адже йдеться не лише про цікавий і повчальний аналіз статистичних даних, які демонструють досить драматичну історію становлення системи захисту інтелектуальної власності в незалежній Україні на тлі безпрецедентного зниження винахідницької активності, а про спробу авторів позитивно вплинути на цей процес, надати йому конструктивності й допомогти винахідникам знайти своє місце в розбудові нової економіки в нашій країні. Нове знання справляло визначальний вплив на соціально-економічний розвиток людства впродовж усієї його історії. Але зазвичай люди помічали це лише тоді, коли нове знання вже матеріалізувалося в конкретних виробах і технологіях. В сучасному ж світі все більш виразно виявляється тенденція до посилення безпосереднього впливу нематеріальних активів на функціонування економіки (про це свідчить, наприклад, той факт, що більшість Нобелівських премій в галузі економічної науки останнім часом присуджувалось за роботи, присвячені дослідженням нематеріальних факторів економічного розвитку). Найбільш показовим прикладом цього є &ті об"єкти інтелектуальної власності, права на володіння якими захищаються державою. Колишні авторські свідоцтва і нинішні патенти на винаходи традиційно виглядають в суспільній свідомості вітчизняного обивателя як суто особиста справа винахідника - &свого роду спосіб задовольнити власні амбіції та отримати невеличку премію.
