Актуальність дослідження щодо встановлення достовірності опублікованого у 2017 р. прогнозу чисельності дослідників України, виконаного ендогенним методом прогнозування для різних варіантів державної політики, обумовлена тим, що його результати передавались органам державної влади як обґрунтування необхідних змін у науково-технологічній та інноваційній політиці України. Враховуючи, що змін у політиці держави щодо підтримки науки протягом останніх 5 років не відбулося, це можна зробити тільки для "стихійного варіанту" розвитку кадрового потенціалу вітчизняної науки. Мета дослідження - оцінити, наскільки реальні зміни кількісних характеристик і вікової структури наукових кадрів України в останні роки збігаються з прогнозом, виконаним у 2017 році ендогеннім методом прогнозування. Проведений аналіз вказує на досить значну відповідність прогнозу реальним тенденціям динаміки кадрового потенціалу науки України: відхилення фактичних значень загальної кількості дослідників у 2016-2019 роках від прогнозу становить 10-15 %. Це відхилення є від"ємним, а відтак зроблений у 2017 році прогноз падіння чисельності дослідників, який багатьом здавався надто песимістичним, виявився навіть дещо меншим, ніж реальне падіння, яке відбулося в Україні. Крім того, виконано &порівняння прогнозних і фактичних даних щодо динаміки чисельності окремих вікових груп дослідників. Виявлено, що фактична чисельність дослідників вікової групи до 29 років менша за прогнозну. Це свідчить, що молодіжне поповнення україн ської науки пі&сля 2016 р. зменшується швидше, ніж у період 2010-2015 рр. Чисельність вікової групи 30-39 років зросла завдяки змінам, запровадженим у вітчизняній статистиці з 2016 р., але загальна тенденція продовжує бути низхідною. Для вікової групи 40-49 років в&рахування сумісників збільшило показник чисельності, який зберігся до 2018 р., але в 2019 р. знизився. Зміни у статистичній методології майже не вплинули на динаміку вікової групи 50-59 років, для якої триває загальна тенденція падіння чисельності. П&орівняння фактичної та прогнозної чисельності вікової групи 60-64 показує, що звільнення штатних працівників-дослідників у 2016-2017 роках у зв"язку з виходом на пенсію відбувалося у значно більших масштабах, ніж у попередні роки. Дослідження довело &надійність прогнозу еволюції кадрового потенціалу вітчизняної науки, виконаного методом ендогенного прогнозування, та обґрунтованість зробленого на його основі висновку про невідкладність кардинальних заходів щодо посилення її підтримки.
