У статті на основі чинного кримінального процесуального законодавства, наукових досліджень та судової практики досліджується інститут звільнення від кримінальної відповідальності як альтернатива кримінальному переслідуванню та його співвідношення із засадою презумпції невинуватості. Встановлено, що вихідна позиція науковців, які дотримуються думки про суперечність інституту звільнення від кримінальної відповідальності із засадою презумпції невинуватості, полягає в тому, що сам по собі факт звільнення особи від кримінальної відповідальності свідчить про визнання особи винуватою і вимагає відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України винесення обвинувального вироку суду. З"ясовано, що окремими вченими посилання на вчинення особою злочину розглядається як можливе виключно за наявності щодо неї обвинувального вироку, а не ухвали суду, оскільки в законодавстві існує чимало норм, згідно з якими громадяни можуть бути обмежені в певних правах на підставі закриття щодо них кримінальної справи за «нереабілітуючими» обставинами. Інші пропонують відмовитися від інституту звільнення від кримінальної відповідальності взагалі та виступають за розширення сфери дії інституту звільнення від покарання, удосконалення інших засобів кримінально-правового регулювання н&а вчинений злочин, наявність якого встановлено обвинувальним вироком суду.
