Здійснено аналіз поняття смисл з точки зору його гносеологічного й онтологічного функціонування у комунікації. Окреслено феноменологічну складову соціальних смислів у рамках процессу пізнання. Розкрито два підходи до визначення комунікації на основі тлумачення смислів: смисл як рушійний механізм створення висококомплексних систем (Е. Гуссерль, Н. Луман) та смислова діалектика Г.В.Ф. Гегеля як ядро сучасних форм соціалізації комунікативного процессу.
Проведен анализ понятия смысл с точки зрения его гносеологической и онтологической функциональности в коммуникации. Очерчена феноменологическая составляющая социальных смыслов в рамках процесса познания. Раскрыто два подхода определения коммуникации исходя из толкования смыслов: смысл как движущий механизм создания высококомплексных систем (Э. Гуссерль, Н. Луман) и смысловая диалектика Г. В. Ф. Гегеля как ядро современных форм социализации коммуникативного процесса.
The notion of meaning has been investigated in terms of its epistemological and ontological functionality in communication. Outlined phenomenological component of social meanings in the process of cognition. Disclosed two approaches to communication, which based on the definitions of meaning: the meaning as driving mechanism for creatin&g highly complex systems (Husserl, Luhmann) and Hegel"s meaning dialectic as the core of modern forms of socialization of the communicative process.
