Топос душі і пошуки абсолюту в польській та українській поезії раннього модернізму
Рік:
2011
Сторінок:
С. 206-213
Тип документу:
Стаття
Головний документ:
Київські полоністичні студії: наукове видання / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ, Міжнар. школа україністики. Т. 18. - Київ, 2011
Анотація:
У статті розглянуто вживання топосу душі в авторських теософських концепціях представників польського та українського раннього модернізму К. Тетмаєра, Л. Стаффа, П. Карманського, С. Твердохліба, С. Чарнецького. Основним теософським постулатом для чільних представників польського раннього модернізму та "Молодої Музи" є переконання у присутності Бога в душі людини. Топос душі стає виразником усіх поривань людини до Трансценденту в поезії епохи. Позірна відсутність Бога в поетичній світобудові поетів-модерністів ґрунтується на кількох світогляднотеологічних концептах: трактуванні землі як локусу вигнання з раю, гностичному міфі сотворіння світу як помилки, світу як іграшки темних сил, і, нарешті, ніцшеанською концепцією "смерті Бога", досліджуючи яку слід, однак, пам"ятати про модерністське трактування органічного для європейської культури християнства як релігії, основою якої є воскресіння.
The present article is devoted to the research of soul topos use in the author"s theosophical conceptions of Polish and Ukrainian early modernism representatives K. Tetmajer, L. Staff, P. Karmansky, S. Twerdokhlib, S. Charnecky. The main theosophical postulate for the notable representatives of the Polish early modernism and "Young Muse" it"s the belief in the &presence of God in the man"s soul. In the poetry of this epoch soul topos becomes an expression of all impulses of the person to the Transcendent. The apparent absence of God in the poetic universe of modernists is based on several ideologically-theo&logical concepts: the interpretation of the earth as a locus of exile from paradise, the Gnostic myth of world creation as a result of mistake, conception of the world - plaything of the dark forces, and finally the Nietzschean concept of "God"s deat&h", however, in this case we should remember the modernist interpretation of the organic to the European culture Christianity as a religion, which is based on resurrection.
Niniejszy artykul zostal poswiecony analizie uzycia toposu duszy w autorskic&h teozoficznych koncepcjach przedstawicieli polskiego i ukrainskiego wczesnego modernizmu K. Tetmajera, L. Staffa, P. Karmanskiego, S. Twerdochliba, S. Czarneckiego. Podstawowym postulatem teozoficznym dla czolowych przedstawicieli Mlodej Polski i "M&lodej Muzy" jest przekonanie o obecnosci Boga w duszy czlowieka. Topos duszy pelni role wyraziciela wszystkich dazen czlowieka do Transcendencji w poezji epoki. Pozorna nieobecnosc Boga w poetyckim wszechswiecie poetow-modernistow opiera sie na kilku& konceptach swiatopogladowo-teologicznych: traktowaniu ziemi jako miejsca wygnania z raju, micie stworzenia swiata jako omylki, pochodzacy z religii gnostycznej, swiecie jako zabawce w rekach ciemnych sil, wreszcie, nietzscheanskiej koncepcji "smierc&i Boga", badajac ktora, nalezy jednak pamietac o modernistycznym traktowaniu organicznego dla kultury europejskiej chrzescijanstwa jako religii, podstawa ktorej jest zmartwychwstanie.
