Досліджується повернення імені Богдана Ігоря Антонича в літературу після кількох десятиліть замовчування й заборони в Україні тоталітарним режимом, інтерпретація творчості поета в українському та зарубіжному літературознавстві. Зосереджено увагу на таких аспектах: висока оцінка творчості Антонича провідними поетами й літературними критиками в Україні та в діаспорі, переклади творів іноземними мовами, вплив творчості поета на покоління 1960-1980-х років. Наголошується на спорідненості поезії Б.І. Антонича з творчістю західноєвропейських поетів-модерністів: Р.М. Рільке, Т.С. Еліота, Г. Лорки, Ч. Мілоша, акцентовано на елементах різних стильових течій - футуризму, імажинізму, сюрреалізму, на міфотворчому характері поезії Антонича.
