Стаття містить короткий огляд книг українською мовою, опублікованих в 1857 - 1863 роках, які призначалися для народу. Особливу увагу звернуто на висвітлення в цих книгах національної історії, відносин між суспільними класами, життя і творчості Тараса Шевченка, питань щодо кордонів України, української мови, релігійних конфесій а також зображення росіян. В статті зроблено висновок, що в ті роки було можливим писати й видавати книги, які мали на меті поширювати виключно українську свідомість серед селян.Хоча цензура запобігала неприхованому висловленню нелояльності по відношенню до імперії, деякі публікації містили ідею, що українці, як народ, здатні до самостійної політичної діяльності.
