«У місті є лише три гарні вулиці…» – зазначав щодо Києва Гійом Левассер де Боплан у знаменитому «Описі України», виданому 1660 року. Негарним місто на зелених пагорбах видавалося вочевидь не від браку мальовничості. Французькому інженерові радше бракувало чіткості, зручності, впорядкованості. Ніби окремі оази (як висловилась 1787 року Катерина II, «крепости и окрестности»), древнє Верхнє Місто, пишний Печерськ і діловий та ремісничий Поділ – жили дещо ізольованим життям, бо зле сполучались. У першій чверті XIX століття Київ відчутно змінився – багато в чому завдяки міському архітекторові Андрієві Меленському.
