German Policies with Respect to Lands of Former Polish-Lithuanian Commonwealth in World War I Era Pro-Lithuanian and Pro-Belarusian, or Directed against Polish Aspirations?
The Germans did not fight the Great War to liberate anyone. Their goal was to expand Germany"s borders. This paper seeks to develop an old thesis of Franz Fischer about the expansionist nature of the German war objectives through the examination of yet unknown primary sources found, for the most part, in archives in Vilnius. As Fischer demonstrated, Bethmann-Hollweg planned to push away Russia as far as possible from the German borders, and to abolish Petrograd"s hold over non-Russian vassal peoples already in September 1914. Berlin intended to establish a Central European economic union operating de facto under German leadership, although with preservation of the external equality of its members. It seems that this plan was maintained through the war. The Bethmann-Hollweg peace terms, transmitted to Wilson in January 1918, stipulated, among other things, that the lands of the former Polish-Lithuanian Commonwealth should be included in the German economic and military sphere of influence.
У статті зроблено спробу дослідити національну політики Німеччини щодо територій колишньої Речі Посполитої, окупованих в роки Першої світової війни. Аналізуючи джерела, віднайдені в архівах Вільнюса, авторка розвиває давню тезу Франца Фішера про експансивну при&роду німецьких воєнних планів. Авторка окреслює плани німецького канцлера Т. фон Бетман Ґольвеґа по створенню центрально-європейського економічного союзу - виключно під егідою Німеччини - до якого б увійшли народи, позбавлені російського впливу (поля&ки, українці, білоруси, литовці). Відзначається, що цю стратегію німецька влада намагалася імплементувати протягом всієї війни, причому незалежно від успіхів чи невдач на фронті. У висновках авторка зазначає, що національна політика Німеччини на окуп&ованих територіях Східної Європи враховувала і використовувала міжнаціональні суперечності, що існували колись в багатонаціональній Речі Посполитій. Відповідно, Німеччина мала стати наставницею для "модерних народів", що отримали б незалежність на те&ренах колишніх Речі Посполитої чи Великого князівства Литовського. В дійсності, вказує авторка, таким чином керівництво Німеччини лише намагалося розширити на Сході межі свого економічного впливу.
