"У статті розглянуто особливості культурної діяльності Українського центрального комітету (УЦК) впродовж 1939–1944 років. Акцентовано увагу на централізованому підході українців щодо управління культурними справами в Генеральній губернії. На основі нормативних документів відділу культурної праці УЦК, окремих структурних одиниць УЦК охарактеризовано ключові аспекти їхньої роботи (функції, право членства, специфіка дії повноважень, завдання) та репрезентовано вертикаль управління УЦК культурною сферою. З’ясовано, що організація УЦК культурно-мистецького життя українців в Генеральній губернії базувалася на поєднанні заходів з розвитку національного мистецтва в регіонах, оформлення професійних засад діяльності представників кожного напряму галузі, сприяння функціонуванню мистецьких, музейних, бібліотечних інституцій, що допомагало комплексній реалізації культурних прав українців і на території Закерзоння, і в Галичині. На основі архівних матеріалів репрезентовано діяльність Інституту народної творчості, «Українського видавництва» як визначальних структур у відновленні національних традицій театрального, музичного, виставкового життя українців у Генеральній губернії на рівні професійного й аматорського мистецтва, популяризації здобутків національної к&ультури, розвитку видавничої та бібліотечної справи. Розкрито специфіку культурних, мистецьких і виховних заходів відділу культурної праці УЦК, присвячених знаковим для українського народу подіям і персоналіям. Аналіз архівних матеріалів та історіогр&афії проблеми засвідчив, що, попри контроль та визначені німецькою владою рамки управління, культурне життя українців в Генеральній губернії протягом 1939–1944 років позначилося сприянням структурами Українського центрального комітету утвердженню нац&іональних цінностей у ключових напрямах мистецької та культурно-просвітницької діяльності".