Цього року Китайська Народна Республіка відзначає сімдесятиріччя з моменту заснування. За цей період Китай закріпився на світовій геополітичній і геоекономічний арені як потужний та виважений гравець, який має довгострокові цілі та здійснює системні тактичні кроки для їхнього досягнення. Стрімкий поштовх до високих економічних та соціальних результатів обумовили структурні реформи, розпочаті сорок років тому.У статті представлено ретроспективний аналіз трансформації економічної моделі КНР з 1949 по 2019 рр., на основі якого виокремлено три еволюційні етапи: епоха прискореної індустріалізації та побудова соціалізму, ринкова трансформація і побудова соціалізму з китайською специфікою, інноваційна економіка і побудова соціалізму з китайською специфікою внову еру. Перший етап характеризується суттєвим відновленням економіки, зростанням доходів на душу населення, створенням промислової бази для подальшого розвитку Китаю. Однак зростання економіки було циклічним, що обумовлено економічними експериментами,війнами та частковою зовнішньоекономічною ізоляцією. Протягом другого етапу уряд КНР запровадив низку системних реформ, спрямованих на розвиток відкритості економіки, стимулювання купівельної спроможності, розвиток малого та середнього бізнесу, спеціал&ьних економічних зон, нарощення інноваційної конкурентоспроможності компаній та регіонів, підвищення інвестиційної привабливості тощо. Третій етап - побудова соціалізму з китайською специфікою у нову еру: розширення відкритості КНР, людиноцентризм та& побудова середньозаможного суспільства, ліквідація бідності у сільській місцевості, захист довкілля, формування армії світового класу та інноваційної нації.
