На початку липня Верховна Рада дещо спростила процедуру вступу для мешканців тимчасово окупованих територій. Це викликало хвилю обурень у соцмережах. Їх підживлювали фейками, неточною інформацію, перемішаною з емоціями, поширюючи «зраду». Про що йдетьсяу нововведеннях, чому твердження про «зраду» часто є маніпулятивними та які питання все ж можуть виникнути до нового закону, з’ясовувала «Українська правда». Щоб розповісти про свій страх та сумніви, абітурієнти з окупованих регіонів поділились власнимиісторіями.
Випускники шкіл на окупованих територіях опиняються в інших умовах, аніж однолітки з вільної України. Їхні атестати цивілізований світ не визнає, вони не вивчають або вивчають зовсім мало низку предметів, необхідних для подальшої освіти в Україні. Виїзд iз рідного міста й перетин адмінмежі - складний і тривалий процес. Зрештою деякі юні українці, живучи в Криму чи на Донбасі, не мають українського паспорта. Наразі для них є два основні шляхи, як здобути українську вищу або професійно-технічну освіту. Перший - дистанційно закінчувати школу на підконтрольній території. Це дає можливість отримати український атестат, а потім уже - складати ЗНО. Але вимагає «закривати» дві програми паралельно: вдома та на вільній території. Другий варіант - &спрощена процедура вступу, яка дозволяє отримати місце без ЗНО.