У статті з’ясовано найважливіші інтра- й екстралінгвальні чинники формування вторинних номінувань в українському новітньому політичному дискурсі; виявлено основні перифрастичні поля і їхні конкретні репрезентанти з погляду семантичної наповнюваності, конотативної спеціалізації, лексико-семантичної організації; схарактеризовано семантичну диференціацію описових зворотів на позначення церковних інституцій, церковних діячів (перифрастичні спектри імен «Патріарх Філарет», «Митрополит Епіфаній»), суспільнихподій, зокрема президентських та дострокових парламентських виборів в Україні, підготовки до них і наслідки цих кампаній, державних діячів (перифрастичні спектри імен «Петро Порошенко», «Володимир Зеленський»); доведено, що процес творення описових назвздійснюється за вже випрацюваними і специфічними моделями.
