Юліуш Словацький (1809-1849) [32] належить до видатних польських поетів-романтиків. Однак він мав українські корені, писав про Україну, зрештою, глибоко, як на свій час, осмислював українські проблеми. Народився Ю.Словацький у містечку Кременці на Волині. Його батько був викладачем польської мови у Вищій Волинській гімназії. Мати походила з дрібношляхетської волинської родини, представники якої дотримувалися східного (уніатського) обряду. Цікаво, що Ю.Словацький був охрещений за східним обрядом уніатським священиком Василієм Собкевичем. Незважаючи на те, що в Кременці Ю.Словацький жив недовго, враження від міста залишилися в нього на все життя, а кременецькі мотиви часто звучать у творах письменника. Зокрема, він писав, що велике враження на нього в дитинстві справили місцеві колядки й ходіння з вертепом, і саме їм він зобов’язаний своїм «шекспірівським запалом». У драмі «Срібний сон Соломеї», наприклад, читаємо:
«Згадую свят-вечір на селі:
Двір увесь сніги позамітали;
Біля татка заколядували,
Яку стайні, пастушки малі,
Що з овечок стригли руно, вздріли
Зірку Божу; пломені ясніли,
Радуючи сяйвом неземним…»
Поет високо цінував українську народну літературу. Вважав, що в українських думах знайшла вияв не лише душа українців, а й душа поля&ків. Тому широко використовував український фольклор у своїй творчості.
Для перевірки можливості замовлення цієї складової частини перейдіть на головний документ!