Представлені основні концептуальні положення, що покладені в основу розробки системи формування соціальної активності молоді в інститутах громадянського суспільства. Перше концептуальне положення ґрунтується на розумінні соціальної активності як інтегрованої особистісної діяльності, що цілеспрямовано та систематично формується в процесі діяльності інститутів громадянського суспільства. Друге концептуальне положення полягає в тому, що процес формування та розвитку соціальної активності молоді залежить від рівня участі молоді в діяльності громадських організацій, благодійних фондах, молодіжних рад і молодіжних центрів. Третє концептуальне положення виступає ключовим у розумінні застосування системного підходу і полягає в тому, що процес формування соціальної активності молоді в інститутах громадянського суспільства розглядається як система, в якій усі компоненти пов"язані спільною метою та структурним взаємозв"язком. Четверте концептуальне положення полягає в тому, що при організації діяльності інститутів громадянського суспільства слід враховувати вікові індивідуально- психологічні особливості та потреби молоді, їх взаємовідносини з оточуючими та середовищем. П"яте концептуальне положення полягає в тому, що зміст системи формування соціальної акти&вності молоді в інститутів громадянського суспільства має бути наповнений з урахуванням особливостей діяльності таких об"єднань та тенденцій молодіжного середовища. Стаття має аналітичний характер та розкриває зміст та теоретичні підґрунтя виділених &концептуальних основ. Зауважено, що участі молоді в діяльності громадських об"єднань та їхня соціальна активність залежить від ефективної їхньої діяльності як середовища для її формування. Тому виокремлення структурних компонентів і сфер актуалізації& соціальної активності молоді, а також системне бачення процесу їх формування в інститутах громадянського суспільства є актуальним завданням для громадських об"єднань. Пріоритетність виділення акценту роботи з молоддю в діяльності інститутів громадян&ського суспільства змістовне та процесуальне наповнення якого буде відповідати запитам громадськості та викликам сьогодення.
