Автор розглядає ситуацію усного спілкування із властивими їй когнітивними пресупозиціями як референційну основу прототипової (і через це немаркованої) семантики мовного дейксису і простежує відображення цієї семантики у вихідному значенні теперішнього часу й у смислових похідних адвербіальних займенників зі значенням "так" у різних індоєвропейських мовах.
Автор рассматривает ситуацию усного общения со свойственными ей когнитивно-прагматическими пресуппозициями как референциальную основу прототипической (и поэтому немаркированной) семантики языкового дейксиса и прослеживает отражения этой исходной семантики в исходном значении презенса и в смысловых производных адвербиальных местоимений со значением "так" в разных индоевропейских языках.
The author considers oral communication situation with its cognitive-pragmatic presuppositions the referential basis of linguistic deictica"s prototypal (and therefore unmarked) semantics, and analyzes the refl ection of the latter in the primary meaning of the present tense as well as in the secondary sense development of adverbial pronouns with the primary meaning "so" in Indo-European languages.
