У статті проаналізовано випадки переносного вживання тактильних прикметників на позначення рис характеру та вдачі людей. Виявлено, що найчастіше вони вживаються внаслідок метафоричного переносу їх значень для позначення палкої та гарячої вдачі героїв. Виокремлено низку дотикових одиниць, які в класичний період розвитку поетичної латинської мови виступають постійними метафоричними епітетами характерних рис людини. Ключові слова: лексико-семантичне поле; тактильні прикметники; переносне значення; метафоричний епітет.
Статья посвящена определению стилистических возможностей окказионально субстантивированных прилагательных и причастий в тексте "Истории" Геродота и трагедии Софокла "Антигона". Окказиональные субстантиваты выявлены в синонимических и гиперо/гипонимических повторах, в фигурах перечисления, вариативного повтора, синонимических и антонимических парах.
The article is devoted to the research of all stylistic possibilities of ocassionaly substantivized adjectives and participles in the texts of Herodotus "History" and tragedy of Sophocles "Antigone". Ocassionaly substantivized adjectives and participles were found in synonymous and hyper/hyponominated repetitions, in the fi gures of enumeration, variant repetition, synonymous and anton&ymous pairs.
