Статтю присвячено питанням дослідження тіла людини в мистецько-літературній парадигмі XVI ст. Аналіз текстів у структурі розглянутого контексту показав, що тіло людини може виступати як об"єкт, як предмет, як символ. Характер презентації тіла людини в текстах маньєристичного типу дозволяє трактувати соматизми як аксіологічні індекси, які функціонують у семіотичному континуумі культури. Ключові слова: тіло людини; маньєризм; соматизми; ренесансний гуманізм; українська література.
В статье сделана попытка исследовать концепт ЛЮБОВЬ в романе древнегреческого писателя Ахилла Татия "Левкиппа и Клитофонт" как сложное по структуре и содержанию вербализированное понятие человеческого сознания. Определено, что концепт ЛЮБОВЬ вербализируется рядом существительных, глагольных и прилагательных , которые иногда расширяют свое основное значение, приобретая новые коннотативные. Установлено, что активным инструментом развития исследуемого концепта являются художественные средства.
This article is an attempt todetermine the concept of LOVE in a novel "Leucippe and Clitophon", written by the ancient Greek writer Achilles Tatius, as a verbalized concept of human consciousness. It is showed that the number of nouns, verbs, adjectivives verbalize the concept of& LOVE; sometimes it is supported by expanding of their nominative meaning towards appearance of the new connotations. It is proved that the list of narrative techniques is an important instrument in the analysis of the concept.
