"У статті йдеться про першу в історії українського народознавства комплексну (етнографічно-антропологічну) польову експедицію, ініційовану Іваном Франком, організовану Науковим товариством ім. Шевченка у Львові та частково профінансовану Австрійським народознавчим товариством у Відні. Її провели на території Бойківщини 18 серпня – 24 вересня 1904 року. Увесь маршрут наукової подорожі (Мшанець – Лютовиська – Дидьова – Локоть – Тернава – Соколики – Турочки – Бориня – Висічки – Комарники – Матків – Сможе – Тухолька – Кальне – Лавочне – Славське – Тухля – Гребенів – Сколе – Верхнє Синьовидне – Крушельниця) подолали два дослідники – Федір Вовк і Зенон Кузеля, його частину – І. Франко (чотири населені пункти – Мшанець, Лютовиська, Дидьова, Локоть) та Павло Рябков (також чотири поселення – Гребенів, Сколе, Верхнє Синьовидне, Крушельниця). Ф. Вовк був єдиним членом експедиції, який відбув усю наукову мандрівку (18 серпня – 24 вересня). На один день менше працював З. Кузеля (19 серпня – 24 вересня). Понад дватижні (18 серпня – 4 вересня) перебував на Бойківщині І. Франко, 10 днів (15–24 вересня) – П. Рябков. Наукову подорож І. Франка увінчала масштабна стаття «Етнографічна експедиція на Бойківщину» (1905) – перше синтетичне осмислення відомостей про осно&вні види і характерні особливості господарських занять, традиційної матеріальної культури та побуту бойків. Результати польової етнографічно-антропологічної експедиції 1904 року Ф. Вовк доповідав на засіданнях Антропологічного товариства в Парижі (19&04, 1905), Російського географічного товариства (1906), використав у різних наукових працях (“Антропологічні особливості українського народу”, “Етнографічні особливості українського народу” тощо). З. Кузеля брав участь у науковій мандрівці передусім &як асистент Ф. Вовка під час антропометричних обмірів населення Бойківщини. Водночас за ініціативою Ф. Вовка він записав народне весілля у с. Лавочне, що нині у Сколівському районі Львівської області. З’ясовано: зібрати польові етнографічні матеріали& З. Кузеля міг лише тоді, коли до експедиції приєднався П. Рябков, тобто після 15 вересня. До цього дня П. Рябков проживав у львівській оселі І. Франка і в обладнаній фотолабораторії обробляв негативи, які йому надсилав Ф. Вовк. Під час експедиції 19&04 року вчені зібрали також різні зразки традиційної матеріальної культури і народного мистецтва бойків для Музею НТШ у Львові, Австрійського народознавчого музею у Відні та Етнографічного відділу Російського музею імператора Олександра III у Санкт-П&етербурзі.
