"Статтю присвячено дослідженню актуального стану і проблем розвитку системи вищої військової освіти України, визначенню перспектив її подальшого вдосконалення з урахуванням національних інтересів, пріоритетних завдань розбудови вітчизняної вищої військової школи і науки. На підставі проведеного аналізу порушеної проблеми доведено хибність механічного перенесення основних положень зовнішньої політики держави на процес побудови системи військової освіти, внаслідок чого наукове обгрунтування цілей, змістуі результатів освітньо-професійної підготовки військових фахівців набуває формалізованого компілятивно-наслідувального характеру. Наголошено на пріоритетності послідовних і виважених змін у вищій військовій школі з урахуванням досягнень вітчизняної військово-педагогічної теорії і практики, передового зарубіжного досвіду, що передбачає відмову від стратегії тотального реформаторства, епігонства, спотворення сучасних освітніх інновацій і підходів, зокрема в галузі стандартизації вищої освіти на компетентнісній основі".
