"Учитель торкається до вічності. Ніхто не може сказати, де закінчується його вплив" - ці слова відомого американського письменника та історика Генрі Адамса надзвичайно точно характеризують той слід, який залишив по собі в Україні, в науці та вищій школіпрофесор Тарас Романович Кияк, Вчитель з великої літери на багато поколінь українських мовознавців, перекладачів та й загалом українців. У березні 2019 р. йому виповнилося б 75 років. Та нам не судилося святкувати цей ювілей учителя. Тому хочеться поділитися спогадами про Тараса Романовича, адже такі постаті залишаються з нами навіть після того, як Господь забирає їх на небеса. Усі, хто мав щастя навчатися у Т.Р. Кияка, працювати з ним або ж спілкуватися з професором на конференціях, круглих столах чи у дружньому колі, одразу ж виділяли його серед інших: сильна особистість, науковець із надзвичайно широкими енциклопедичними знаннями, мудрий і розважливий чоловік, політикпатріот і невтомний активіст, блискучий оратор, зразковий сім"янин, чудовий співак, душа компанії, цікавий співрозмовник і гуморист - це все про нього.
