Двомовні особи нібито перевершують одномовних осіб у виконанні невербальних завдань на тестування виконавчих функцій, таких, як тести Симона, Фленкера та Струпа, а також у потужності оперативної пам"яті. Інші дослідники мають сумніви стосовно таких когнітивних переваг білінгвів та мультилінгвів. У обстеженні застосовано комбінований тест із завданнями Струпа, Поффенберга, Сперрі рідною (українською) та іноземною (англійською) мовами. Обстежуваними були учні ліцею (хлопці віком 14-15 років). Подразник (слово "зелений" або "червоний", "жовтий" або "синій", написане відповідним або невідповідним кольором) пред"являвся справа або зліва від центра екрана. У випадку збігу кольору слова і його семантичного значення потрібно було натискати клавішу іпсилатеральною рукою (відповідь "так"), розбіжності - контралатеральною рукою (відповідь "ні"). Брались до уваги латентні періоди реакції на подразники, які відображають швидкість міжпівкульного перенесення інформації. Кореляційний аналіз показників ус- пішності навчання за дев"ятьма предметами із трьох блоків (гуманітарні, природничі та точні дисципліни) виявив прямі кореляційні зв"язки швидкості реакції при виконанні складного тесту Струпа як рідною, так і англійською мо-вою з успішністю навчання з англійськ&ої мови, що може вказувати на особливу залежність успішності оволодіння іноземною мовою від ефективності міжпівкульної взаємодії. Для того, щоб іноземна мова автоматизувалась і ставала "все ріднішою", необхідний швидкий доступ виконавчих структур моз&ку, таких, як фронтопарієтальна нейром режа, до лінгвістичних нейромереж, представлених у обох півкулях. За літературними даними, гальмівний механізм контролю з боку дорзолатеральної префронтальної кори, як ключової структури фронтопарієтальної систе&ми мозку, може бути одним із декількох механізмів, що лежить в основі двомовної переваги. Отримані нами результати доповнюють ці уявлення, указуючи на важливість швидкості міжпівкульної взаємодії.
Двуязычные лица якобы превосходят одноязычных лиц &в выполнении невербальных задач на тестирование исполнительных функ- ций, таких, как тесты Симона, Фленкера и Струпа, а также в мощности оперативной памяти. Другие исследователи сомневаются от- носительно таких когнитивных преимуществ билингвов и мул&ьтилингвов. В обследовании применен комбинированный тест с задания- ми Струпа, Поффенберга, Сперри на родном (украинском) и иностранном (английском) языках. В качестве обследуемых выступали учени- ки лицея (юноши 14-15 лет). Раздражитель (слово "зеле&ный" или "красный", "желтый" или "синий", написанное соответствующим или несоответствующим цветом) предъявлялся справа или слева от центра экрана. В случае совпадения цвета слова и его семантического значения нужно было нажимать клавишу ипсилатеральн&ой рукой (ответ "да"), несовпадения - контралатеральной рукой (ответ "нет"). Принимались во внимание латентные периоды реакции на раздражители, которые отражают скорость межполушарного переноса ин- формации. Корреляционный анализ показателей успешнос&ти обучения по девяти предметам из трех блоков (гуманитарные, естествен- ные и точные дисциплины) выявил прямые корреляционные связи скорости реакции при выполнении сложного теста Струпа как на род- ном, так и на английском языке с успешностью обучен&ия английскому языку, что может указывать на особую зависимость успешности овладения иностранным языком от эффективности межполушарного взаимодействия. Для того, чтобы иностранный язык автомати- зировался и становился "все роднее", необходим быстрый &доступ исполнительных структур мозга, таких, как фронтопариетальная нейросеть, к лингвистическим нейросетям, представленным в обоих полушариях. По данным литературы, тормозной механизм конт- роля со стороны дорзолатеральной префронтальной коры как кл&ючевой структуры фронтопариетальной системы мозга может быть одним из нескольких механизмов, лежащих в основе двуязычного преимущества. Полученные нами результаты дополняют эти предста- вления, указывая на важность скорости межполушарного взаимодейст&
