На основі архівних джерел і публікацій, проаналізовано основні форми культурологічної роботи у Збройних Силах України за період з 1991 по 2013 рік та їхній вплив на морально-психологічний стан військовослужбовців і членів їхніх сімей. Дозвілля та відпочинок військовослужбовців відіграє велику роль у знятті психологічного навантаження, яке накопичується під час виконання обов"язків військової служби. Велика роль в організації дозвілля військовослужбовців і членів їхніх сімей відводилася будинкам офіцерів, клубам і будинкам культури. Для організації вільного часу й відпочинку особового складу Збройних Сил України органами виховної роботи проводилися централізовані заходи. Проте не менш важливою була особиста ініціатива військовослужбовців та працівниківармії щодо організації для себе і своїх товаришів розваг та відпочинку. Слід зазначити, що багато послуг культурної сфери залишалися недоступними у віддалених і закритих військових містечках. Фінансову допомогу в організації дозвілля та відпочинку надавали органи влади та меценати. Однак не вистачало фахівців, здатних на професійному рівні організувати роботу військових закладів культури, а також дозвілля військовослужбовців і членів їхніх сімей.
The main forms of cultural work in the Armed Forces o&f Ukraine for the period from 1991 to 2013 and their influence on the moral and psychological state of the servicemen and members of their families are analyzed in the article on the basis of archival sources and publications. The leisure and recreat&ion of the servicemen play a vital role in removing the psychological burden that accumulates during the performance of military duties. In the organization of leisure of servicemen and their families a vital role was assigned to the houses of office&rs, clubs and houses of culture. For the organization of free time and rest of the personnel of the Armed Forces of Ukraine, centralized activities were cared out by educational bodies. However, no less important role was played by the personal initi&atives of servicemen and army workers to create entertainment and recreation for themselves and their peers. It should be noted that many cultural services remained inaccessible in remote and military camps with restricted access. The financial assis&tance in the organization of leisure and recreation was provided by the authorities and philanthropists. Nevertheless, there were not enough specialists capable of professionally organizing the work of military cultural institutions, as well as leisu&re of servicemen and their family members.
