Сучасна парадигма соціо-гуманітарних наук визначає пересічну людину повноцінним об"єктом історичного буття. Антропологізація історичної науки привнесла до її інструментарію нові дослідницькі методи та теоретичні бачення місця людини в історичному процесі. Такі сучасні напрями як історична антропологія, інтелектуальна історія, історія ідей, просопографія, біографістика та інші спроможні всебічно представити як узагальнений, так і зіндивідуалізований портрет соціуму. Задля більш об"єктивного вивчення загальних тематичних аспектів істориками неодмінно враховується персональний життєвий досвід представника тієї чи іншої корпоративної спільноти. Дієвим дослідницьким інструментом тут визнається саме усна історія. В останні роки теоретико-методологічні та практичні аспекти цього напряму доволі активно застосовуються у широкому спектрі вітчизняних історичних студій. Окрім подієвих (історичних) фактів, у фокус уваги дослідників, що послуговуються цим методом, потрапляють аспекти повсякденного побуту груп людей, особливості емоційного сприйняття тих чи інших обставин та подій, мотивація дій, стратегії поведінки тощо. Цілком природно, що у добу демократизації історичного знання увага академічної наукової спільноти привертається до вивчення власного досвіду &через осмислення своєї ролі у загальному історичному процесі. Слід зауважити, що корпоративні сегменти загальної моделі суспільного буття, представлені вищою школою, являють собою доволі розгалужену систему. У науковій площині її осмислення відбуваєт&ься через вивчення історії освіти та науки. В узагальненому вимірі до уваги приймається кар"єра, інтелектуальний внесок, а також динамічний життєвий портрет кожного представника корпорації. Безумовно, що саморефлексія безпосередніх учасників досліджу&ваного процесу є невід"ємною складовою об"єктивного дослідницького бачення. Говорячи про тематичну спрямованість розглядуваних видань, слід відзначити, що проект зі збору спогадів представників науково-педагогічного складу Дніпропетровського універси&тету, демонструє приклад публікації унікальних за своїм змістом наративних джерел. Окрім біографічних відомостей, вони містять у собі приватний погляд щодо характеру забезпечення виконання державних та суспільних запитів, зокрема реалізацію університ&етським середовищем планів та завдань у галузі організації та забезпечення освітньо-наукового процесу у період середини ХХ - початку ХХІ ст.
