"Париж знемагав від спеки. Перехожі мляво рухалися в пошуку затінку. На площах з"явилися люди, які торгують мішечками з льодом, і за чималі гроші обливали публіку прохолодною водою. Тільки біля парадного входу до бюро генерального контролера фінансів було незвичне пожвавлення. Народ юрмився в черзі за квитками на сеанс зустрічі зі своїм новим кумиром, буквально божеством, людиною, яка явила диво французам, повернула упевненість у завтрашньому дні, - генеральним контролером фінансів Французького королівства Джоном Ло. То хто ж ця людина, яка викликала таку цікавість до своєї персони? Хто змусив парижан, які й не таке бачили, пуститися берега заради аж такої непрезентабельної картини? Шотландець. Виріс у сім"ї досить забезпеченого золотих справ майстра,згодом банкіра. Батько щедро ділився з ним секретами своєї професії. Зерна впали на благодатний ґрунт. Хлопчик подавав блискучі надії. Ще будучи юнаком, Ло став широко використовувати отримані знання. Мріяв стати банкіром самим же створеного банку. Терпляче й старанно вивчав праці відомих фінансистів. Заняття, треба сказати, не за віком. Однолітки насторожено і часом неприховано вороже ставилися до нього. Джон раптом зрозумів, що це вирізняє його з-поміж інших".
