"Методологія роботи передбачає використання історичного підходу та загальнонаукових методів: аналітичного, системного, компаративного для з’ясування витоків та протоформ видовищної культури в умовах тоталітарного суспільства. Наукова новизна полягає у тому, що вперше видовищні форми тоталітарної культури осмислені в процесі загальної ґенези цих явищ та у тісному взаємозв’язку з процесами ідеологічного впливу тоталітарної системи правління, як важливий елемент, що в цілому може характеризувати розвиток культури в такому загальноісторичному контексті. Тоталітаризм як система координат, що опікує тотальним контролем усі сфери життя суспільства, не може залишити без уваги настільки важливу та впливову його частину, як мистецтво видовищ. Святкування у формі ходи, мітингу, політичної акції використовується системою державної пропаганди та ідеології як засіб формування особливим чином налаштованої свідомості та маніпуляції їх в інтересах правлячих еліт".
