Статтю присвячено дослідженню методів аналізу художнього тексту з позиції дискурсології. Ми акцентуємо увагу на чотирьох дискурсивних підходах до вивчення літературного твору, які взаємодіють та доповнюють один одного: прагматично-комунікативному, семіотико-синергетичному, когнітивно-семантичному та дискурсивно-концептуальному. Цей вибір було аргументовано тим, що вищеперераховані шляхи аналізу враховують низку суттєвих параметрів, що конституюють художній дискурс: соціокультурний контекст, прагматичніустановки автора, вплив читацької інтерпретації на зміст висловлювання. Розуміючи сучасний некласичний художній дискурс як складну систему, здатну до самоорганізації, ми надаємо можливі шляхи прочитання окремих фрагментів з романів «Ананасова вода для прекрасної дами» В. Пєлєвіна та «Венерине волосся» М. Шишкіна.
Данная статья посвящена исследованию методов анализа художественного текста с позиций дискурсологии. Мы акцентируем внимание на четырех дискурсивных подходах к изучению литературного произведения, которые взаимодействуют и дополняют друг друга: прагматическо-коммуникативном, семиотико-синергетическом, когнитивно-семантическом и дискурсивно-концептуальном. Данный выбор аргументирован тем, что вышеперечисленные пути анализа учитывают ряд су&щественных параметров, конституирующих художественный дискурс: социокультурный контекст, прагматические установки автора, влияние читательской интерпретации на содержание высказывания. Понимая современный неклассический художественный дискурс как сло&жную, самоорганизующуюся систему, мы представляем возможные пути прочтения отдельных фрагментов, взятых из романов «Ананасная вода для прекрасной дамы» В. Пелевина и «Венерин волос» М. Шишкина.
