"Щойно перше повідомлення про розслідування стосовно президента США Дональда Трампа, який, "тиснучи на президента України Володимира Зеленського", намагався дискредитувати свого ймовірного опонента на виборах 2020 року - демократа Джо Байдена, досягло України, особисто я зраділа. Мені здалося, що вихід на публічний рівень проблеми, у розв"язання якої підкилимно втягували українського президента, а разом із ним і Україну, - випустить Зеленського з пастки. Але, вибравшись з неї, він тут-таки потрапив у тенета, три капкани й мисливську яму. Світ від зніяковіння відвів погляд убік. Зеленський же вважав, що круто хайпанув. Під час зльоту лідерів країн планети Зе!мля увагу журналістів справді було прикуто до президента України. Але причиною став не виступ Володимира Зеленського з трибуни ООН (до речі, досить гідний, який дає уявлення про глибинні позиції, що формують особистий погляд очільника держави на врегулювання проблеми Донбасу). Причиною пильної уваги виявилася телефонна розмова від 25 липня між Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом, що стала тригером процедури імпічменту, яка стартувала щодо американського президента".
