"Метою статті є уточнення, деталізація та теоретичне визначення сутнісних характеристик і механізмів самоідентифікації в студентів та його функцій у контексті реформування вищої освіти в Україні. Найчастіше досліджуються соціологічні та психологічні позиції самоідентифікації студентства як одного з видів самопроцесів людини. Самоідентифікація особистості вперше досліджується в часи постмодернізму. В зв"язку з гуманізацією освіти, підвищенням рівня акредитації та збільшенням автономії середньоспеціальних закладів освіти тематика формування самоідентифікації студентства є актуальною. Проаналізовано поняття «ідентичність» як понятійного конструкту процесу самоідентифікації. Виявлено, що наслідком формування ідентичності в юнацькому віці є становлення самосвідомості особистості, продуктом розвитку якої є «Я-концепція». Окрім того, досліджено самість (унікальність особистості) як складника Я-концепції. Це дозволило зробити висновок, що самість є елементом
формування внутрішнього становлення особистості та процесом становлення «Я». Нами проаналізовано підходи до термінології поняття «самоідентифікація», в результаті чого вдалося розгрупувати погляди науковців за напрямками та відокремити сутнісні характеристики кожного підходу. Це дозволило виявити не&чіткість поняття самоідентифікація. Внаслідок цього було сформовано функції самоідентифікації як частини педагогічного процесу. Окрім того, надано визначення поняття самоідентифікація студентства у новому ракурсі. Проведені дослідження дають можливіс&ть зробити висновок, що є необхідність дослідити формування самоідентифікації в студентів за допомогою інших учасників психолого-педагогічного процесу".
