Розглянуто концепцію людини й дійсності у збірці антивоєнних творів "Кроваве поле" Осипа Маковея. Звернено увагу на трагіко-драматичне сприйняття автора і персонажів навколишньої дійсності, що за часів Першої світової війни була сповнена руїнами, смертями, каліцтвом, безвихіддю, а також безпам"ятством держав-агресорів щодо загиблих воїнів. Із метою вираження свого бачення цієї соціальної катастрофи письменник вдається до гіркої іронії, риторичних фігур, зіставлення антитези інакомовності, метафори, прийому оживлення, сну й ін.
Рассмотрена концепция человека и действительности в сборнике антивоенных произведений "Кровавое поле" Осипа Маковея. Обращено внимание на трагико-драматическое восприятие автором и персонажами окружающей
действительности, которая во времена Первой мировой войны была наполнена руинами, смертями, инвалидностью, безысходностью, а также беспамятством держав-агрессоров по отношению к погибшим воинам. С целью выра-
зить свое видение этой социальной катастрофы писатель прибегал к горькойиронии, риторическим фигурам, сопоставлению, антитезе, иносказанию, метафоре, приему оживления, сна и т. д.
The article considers the concept of man and reality in Osip Makovey"s collection of antiwar works "Blood field". The attention is paid &to the tragicdramatic perception by the author and the characters of the surrounding reality, which during World War I was filled with ruins, deaths, disability, despair, and the unconsciousness of the aggressor powers in relation to the died soldier&s. In order to express his vision of this social disaster, the writer resorted to bitter irony, rhetorical figures, juxtaposition, an antithesis, an allegory, a metaphor, reception of revival, a dream, etc.
