"Здійснено спробу з’ясувати роль української церковної еліти у формуванні музичних осередків Гетьманщини, а також реконструювати їх кадровий склад. Відзначено, що специфікою формування цих музичних осередків було те, що вони зосереджувалися при тогочасних духовних навчальних закладах, які готували кадри композиторів та виконавців. Провідним з них була Києво-Могилянська академія, яка упродовж тривалого часу була головною «кузнею кадрів» українських співаків, учителів співів, регентів та композиторів длявсіх українських земель. Музичні осередки у Чернігові, Харкові та Переяславі зосереджувалися при колегіумах, започаткованих місцевими архієреями і повністю залежали від їх особистої зацікавленості. Зроблено висновок, що більшість єпархіальних архієреїв активно сприяли розвитку музичної освіти у своїх єпархіях, окремі з них стали засновниками хорових колективів та авторами музичних творів. Чернігівський осередок, започаткований архієпископом Лазаром Барановичем більш ніж на півстоліття раніше від Харківського та Переяславського, мав перевагу завдяки діяльності власної друкарні, яка друкувала різні музичні твори, чим забезпечувала поступ музичного мистецтва на Чернігівщині і всій Лівобережній Україні".