"У статті проводиться аналіз політики та практики неоімперіалізму РФ, досліджується специфіка путунізму як історичного виклику, що постав перед постсовєтськими постколоніальними елітами колишнього СССР, в даному випадку – перед українськими. Існуюча певна толерація щодо культури колонізатора, притаманна чималій кількості представників українських еліт, як політичних, так і економічних та творчих, є однією з ознак їхньої неподоланої постколоніальності, що, у свою чергу, заважає перетворенню України на сучасну європейську цивілізовану державу та повноцінну модерну націю. Потреба у більш рішучому протистоянні політичним та ідеологічним впливам сучасного Кремля, його неоімперським діям, надання ефективнішого та жорсткішого опору агресорові – путінській Росії, що вторглася на територію України та нав’язала гібридну війну її народові, є не лише вимогою, актуальною для самозбереження та утвердження української самостійної нації, але і наполегливою порадою, яка виходить із вуст прихильних до України політиків різних держав та просунутих аналітиків із самої теперішньої Росії. Думку про те, що Україна повинна набагато рішучіше виступати проти політики та дій путінської Росії неодноразово висловлювала, наприклад, президент Литви Даля Грібаускайте. Здатність& до ефективного протистояння підступному агресорові – путінській Росії – стала сьогодні екзаменом для українських еліт щодо їхньої життєспроможності та ефективності".
