Представлено та проаналізовано класифікації головних типів мовлення, а також виявлено ступінь варіативності наголошених та ненаголошених голосних фонем у підготовленому та спонтанному німецькому мовленні. Підготовленому мовленню притаманна переважно нормативна реалізація голосних фонем, проте мають місце випадки відхилення від вимовної норми. Спонтанному мовленню властивий високий ступінь модифікацій як наголошених, так і ненаголошених голосних. Найбільш модифікованими у мовленні варто визнати ненаголошені довгі голосні фонеми, які можуть втрачати тривалість та якість і, навіть, зазнавати елізії. Варіативність наголошених голосних зумовлена кількісною та якісною редукцією, ступінь прояву якої відносно менший. Під час читання та переказу наголошені середні голосні можуть змінювати ступінь підняття, просуваючись вгору до верхніх голосних. Натомість довгі верхні голосні часто чергуються з середніми голосними. Зі збільшенням ступеня спонтанності мовлення наголошені голосні іноді можуть уподібнюватися нейтральному шва.
