Надано огляд найбільш коректних структурних моделей для опису малокутового рентгенівського розсіяння від вуглецевих нанотрубок (ВНТ). Показано, що модель жорстких стержнів, в якій нанотрубки подано як стержні, не враховує їх гнучкість і агрегацію, тому погано узгоджується з експериментом. Модель гнучких циліндрів не враховує утворення великих агрегатів із ВНТ. Модель гнучких сплутаних трубок добре описує експеримент у широкому інтервалі кутів розсіяння і дозволяє отримувати вичерпну інформацію про структурні параметри ВНТ і їх агрегації.