У статті досліджується феномен мовчання як комунікативної стратегії у щоденнику Шевченка. Виявляється багатоаспектний характер мовчання, визначається специфіка його лінгвістичного вияву. Найбільш виразні види мовчання у тексті поета – "соціальне" та "онтологічне". Також розглядаються явища, суголосні мовчанню, – пауза, тиша і внутрішня мова, що можуть виступати як його різновиди. У "Журналі" мовчання часто пояснюється за допомогою внутрішнього мовлення, що цілком характерно для художнього тексту.
В статье исследуется феномен молчания как коммуникативной стратегии в дневнике Шевченко. Раскрывается многоаспектный характер молчания, определяется специфика его лингвистического проявления. Наиболее выразительные виды молчания в тексте поэта – "социальное"и "онтологическое". Также рассматриваются явления, созвучные молчанию, – пауза, тишина и внутренняя речь, которые могут выступать в качестве его разновидности. В "Журнале" молчание часто объясняется с помощью внутренней речи, что вполне характерно для художественного текста.
In the article is investigated the phenomenon of silence in the diary of Shevchenko. Also
multidimensional character of silence opens up, the specific of silence is determined as the linguistic phenomenon. Special attention is& paid to using silence (and silence"s philosophical potential) in text: variants of literary pausing/silence can be found throughout Shevchenko"s diary, they are expressed by several types of figures of silence. Its focus, and unifying principle, is &the dynamic resourcefulness of the motif-the diversity of its uses and significations. The meaning of silence shifts according to its context in diary.