Головна сторiнка
eng
Наукова бібліотека ім. М. Максимовича UNDP in Ukraine
Увага! Відтепер можна отримати пластиковий читацький квиток також за адресою:
проспект академіка Глушкова 2, кім. 217.

Подробиці читайте тут.
Список містить (0 документів)
Ваше замовлення (0 книжок)
Перегляд стану та історії замовлень
Допомога

Назад Новий пошук

Опис документа:

Автор: Рубель В.
Назва: "Династійні історії" доби монгольського панування в Китаї як феномен класичного китайського історіописання
Видавництво: ВПЦ "Київський університет"
Рік:
Сторінок: С. 57-67
Тип документу: Стаття
Головний документ: Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Анотація:   В часи монгольської династії Юань (1271-1368) написані три "династійні історії" (чженши) – присвячена киданьській імперії Ляо (907-1125) "Історія Ляо" (Ляоши), присвячена чжурчженьській імперії Цзінь (1115-1234) "Історія Цзінь" (Цзіньши), та присвячена китайській імперії Сун (960-1279) "Історія Сун" (Сунши). Попри відмінності в розмірах (Ляоши складається з понад 300 тис., Цзіньши нараховує понад 900 тис., обсяг Сунши близько 4 млн ієрогліфів), писалися вони в правління імператора Тоґон-Темура (Юань Шунь-ді: 1333-1368), а кураторами проекту виступали керівники уряду Тоґто (1314-1356) і Алуту (?), які не були етнічними китайцями і погано зналися на китайському письмі. Це забезпечило хроністам-китайцям, які безпосередньо писали означені чженши, унікальну непідконтрольність владі, мінімізувавши можливості цензурного тиску на авторів. Особливо це стосується Сунши, яка фіксує звірства монголів під час завоювання Китаю, оспівує героїв антимонгольського опору. "Історія Сун" є ледь не єдиною в історії офіційного китайського історіописання працею, автори якої перебували під мінімальним цензурним контролем і тому писали історію не так, як наказувала влада, а як самі розуміли історичний процес.
   Написання паралельно з історією китайської імперії Сун "династ&ійних історій" киданьської держави Ляо і чжурчженьської держави Цзінь як вартих "увічнення" окремими чженши імперій підкреслювало легітимність монгольської династії Юань, котра по аналогії з Ляо і Цзінь аргументувала своє право на статус "Синів Неба"&. Створення в юаньські часи одночасно трьох чженши не лише фіксувало історію попередніх династій, а підкреслювало статус монгольських ханів як легітимних імператорів, оскільки прецедент киданьської і чжурчженьської династій доводив, що легітимними в &Китаї можуть бути правителі некитайського походження (в даному випадку – монгольські Юань-Чінгізиди).



Пошук: заповніть хоча б одне з полів


Шукати серед складових частин документу "Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка"
Розділ:
Назва:
Будь ласка, пишіть 2-3 слова з назви БЕЗ ЗАКІНЧЕНЬ!
Так імовірніше знайти потрібний документ!
слова не коротші ніж 3 символів, розділені пробілами
Автор:
Будь ласка, пишіть прізвище автора без ініціалів!
не коротше ніж 2 символи
є повний текст
Рік видання:
Видавництво:
з     по  
Види документів:
 Книга  Брошура  Конволют (штучно створена збірка)  Рідкісне видання
 Автореферат  Дисертація
 Журнал  Газета
 Стаття  Складова частина документа
Новий тематичний пошук
       
      
        
Цей сайт створено за спiльною програмою UNDP та
Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка
проект УКР/99/005

© 2000-2010 yawd, irishka, levsha,